- брязк
- -у, ч.Звуки від ударів по металевих або скляних предметах; брязкіт.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
брязк
Смотреть что такое "брязк" в других словарях:
брязк — 1 іменник чоловічого роду брязк 2 вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
брязкіт — коту, ч. Те саме, що брязк … Український тлумачний словник
брязкітливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
брязкітливо — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
брязкітливість — вості, ж. Якість за знач. брязкітливий … Український тлумачний словник
брязкіт — [бр’а/зк іт] коту, м. (на) кот і, мн. котие, кот іў … Орфоепічний словник української мови
брязкіт — іменник чоловічого роду у множині вживається рідко … Орфографічний словник української мови
брязкітка — и, ж., рідко. Брязкуча іграшка, якою бавлять дітей; брязкальце … Український тлумачний словник
брязкітливий — а, е. Який бряжчить або супроводжується брязкотом … Український тлумачний словник
брязкітка — іменник жіночого роду рідко … Орфографічний словник української мови
